злютований
злюто́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до злютуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злютований — злюто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- злютований — див. твердий Словник синонімів Вусика
- злютований — ЗЛЮТО́ВАНИЙ¹, а, е, рідко. Який злютувався (див. злютува́тися¹). У хвилини панічного поспіху він ставав злютованим (із журн.); Увірвався терпець злютованого натовпу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- злютований — ЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злютува́ти. Злютовані одним розчином, усі ланки в піраміді щільно пов’язані між собою (Полт., Повість.., 1960, 512); Кінь заіржав і ударив кованим копитом злютовану морозом землю (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах