зніченість

ЗНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. зні́чений.

Ми й далі ховали біля саней свою зніченість похнюплено, мовчки (О. Гончар);

Ліда ще щось вищебетувала [вищебечувала], намагаючись зігнати з хлопця зніченість, та це їй не вдавалося (Р. Іваничук).