зозулинцеві
ЗОЗУ́ЛИНЦЕВІ, вих, мн.
Родина однодольних багаторічних наземних або епіфітних (у тропіках) трав'янистих рослин; орхідні.
Зозулинцеві мають дві підземні бульби. На час цвітіння одна з них несе і годує відросле стебло, через що виснажена і зморшкувата (травнева бульба), а друга, від якої розвивається стебло у наступний вегетативний період, повна і соковита (дочірня бульба). З лікувальною метою використовують саме дочірні бульби (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зозулинцеві — зозу́линцеві множинний іменник Орфографічний словник української мови
- зозулинцеві — -их, ім. Родина трав'янистих рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зозулинцеві — Багаторічні трав'янисті або дерев'янисті рослини (ліани), поширені, гол. чином, у зоні тропіків; квітки ребристі, часто запашні, декоративні, дуже пишні, незвичайної форми (орхідеї); дикорослі і в культурі, зокрема, для букетів. Універсальний словник-енциклопедія