1. Словник української мови у 20 томах

золений

ЗО́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до золи́ти 1.

Голова ревізкому глянув у середину списку: “Мануфактура. Оксамиту 10 м. Шовку золеного 4 м. Шовку синього 6 м” (В. Підмогильний);

* Образно. Випливла на плесо лисуха, кахкнула кілька разів, мабуть, її теж щось насторожило – попливла назад. З золеної пітьми проглядала тільки біла цятка носа (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золений — зо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. золений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до золити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. золений — Зо́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)