1. Словник української мови у 20 томах

кандела

КАНДЕ́ЛА, и, ж., фіз.

Одиниця сили світла (стара назва – свічка).

Одна кандела дорівнює силі світла, що випускається в заданому напрямку джерелом монохроматичного випромінювання частотою 540–1012 герц (з наук. літ.);

Кандела є однією з семи основних одиниць Міжнародної системи одиниць (СІ) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандела — канде́ла іменник жіночого роду одиниця сили світла Орфографічний словник української мови
  2. кандела — -и, ж., фіз. 1》 Міжнародна одиниця сили світла (кд). 2》 Сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кандела — канде́ла (від лат. candela – свічка) сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього напряму при температурі тверднення платини і тиску 101 325 паскаля. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Кандела — (Candela) Фелікс, нар. 1910, мексиканський архітектор і конструктор іспан. походження; від 1939 в Мексиці; спеціаліст у галузі тонкостінних пластинчатих залізобетонних конструкцій; громадські, житлові, сакральні будівлі (церкви в Куернавасі та Мехіко). Універсальний словник-енциклопедія