кандела

канде́ла

(від лат. candela – свічка)

сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього напряму при температурі тверднення платини і тиску 101 325 паскаля.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандела — канде́ла іменник жіночого роду одиниця сили світла Орфографічний словник української мови
  2. кандела — -и, ж., фіз. 1》 Міжнародна одиниця сили світла (кд). 2》 Сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кандела — КАНДЕ́ЛА, и, ж., фіз. Одиниця сили світла (стара назва – свічка). Одна кандела дорівнює силі світла, що випускається в заданому напрямку джерелом монохроматичного випромінювання частотою 540–1012 герц (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. Кандела — (Candela) Фелікс, нар. 1910, мексиканський архітектор і конструктор іспан. походження; від 1939 в Мексиці; спеціаліст у галузі тонкостінних пластинчатих залізобетонних конструкцій; громадські, житлові, сакральні будівлі (церкви в Куернавасі та Мехіко). Універсальний словник-енциклопедія