кандела

Значення в інших словниках

1. кандела — канде́ла іменник жіночого роду одиниця сили світла Орфографічний словник української мови
2. кандела — КАНДЕ́ЛА, и, ж., фіз. Одиниця сили світла (стара назва – свічка). Одна кандела дорівнює силі світла, що випускається в заданому напрямку джерелом монохроматичного випромінювання частотою 540–1012 герц (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. кандела — канде́ла (від лат. candela – свічка) сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього напряму при температурі тверднення платини і тиску 101 325 паскаля. Словник іншомовних слів Мельничука
4. Кандела — (Candela) Фелікс, нар. 1910, мексиканський архітектор і конструктор іспан. походження; від 1939 в Мексиці; спеціаліст у галузі тонкостінних пластинчатих залізобетонних конструкцій; громадські, житлові, сакральні будівлі (церкви в Куернавасі та Мехіко). Універсальний словник-енциклопедія