капа

КА́ПА¹, и, ж., діал.

Ліжник.

Вона спала в сукенцi, лиш ноги накрила кiнцем капи, якою була застелена канапа (Р. Андріяшик);

Всередині [валізи] є капа-гобелен з вигаптуваним оленем біля годівниці – нею маестро накривається, коли ночує влітку десь на будові чи в парку (Любко Дереш).

КА́ПА², и, ж.

Засіб перев. із гнучкої пластмаси, який одягають на зуби, щоб захистити їх від спортивних травм.

У всіх ситуаціях, за яких може виникнути силовий контакт обличчя спортсмена з іншими спортсменами чи твердими поверхнями (наприклад, під час тренувань та змагань із боксу, американського футболу, хокею на льоду, самбо, тхеквандо та ін.), рекомендують носити капу (з навч. літ.);

Капи, відсуваючи м'які тканини порожнини рота від зубів, запобігають виникненню рваних ран та забоїв губ і щік, а також інших серйозних травм (із журн.).