1. Великий тлумачний словник сучасної мови

капа

ка́па

-и, ж., мат.

Плоска крива лінія, що є геометричним місцем точок дотику прямих, проведених з початку координат до кола, центр якого переміщується вздовж осі абсцис.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капа — КА́ПА¹, и, ж., діал. Ліжник. Вона спала в сукенцi, лиш ноги накрила кiнцем капи, якою була застелена канапа (Р. Андріяшик); Всередині [валізи] є капа-гобелен з вигаптуваним оленем біля годівниці – нею маестро накривається... Словник української мови у 20 томах
  2. капа — Капа, -пи ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161. Словник української мови Грінченка