кафедра

КА́ФЕДРА, и, ж.

1. Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця.

Він [ректор] подав руку новому вчителеві, супроводив його до .. підвищеної дощаної платформи, на якій стояла .. учительська кафедра (І. Франко);

Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо (Леся Українка);

Іванов стояв, ухопившись обома руками за борт кафедри і нахилившись вперед (Ю. Смолич);

Я пішов до кафедри, щоб поставити оцінку, і раптом забув прізвище того, хто відповідав (Василь Шевчук).

2. Об'єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі.

Франко почав готуватися до професури – .. на кафедру української літератури (М. Коцюбинський);

– На засіданні вашої кафедри, коли складатимете звіт про вашу поїздку, зробите доповідь за тезами й матеріалами, які я сам дам вам за день до вашого від'їзду (Ю. Смолич);

Перед нею стояв керівник кафедри загальної терапії професор Хромченко (Н. Рибак);

Колись я був його улюбленим учнем на кафедрі моделювання надскладних систем (Є. Кононенко);

// Посада завідувача такого об'єднання викладачів.

[Ольга:] Я стільки мріяла, що тобі дадуть кафедру в університеті, ти будеш професором (Л. Смілянський);

Іван Якович замовк, а далі тихіше додав: – Драгоманов цього року дістав кафедру в столичному болгарському університеті (І. Пільгук);

– Для тебе, по старiй дружбi – пiвтаємницi: пропонують кафедру i клiнiку. У великому місті (Ю. Мушкетик);

// Приміщення, де збираються викладачі такого об'єднання.

Іван працював на зміні, Галя побігла на свою кафедру в інститут (В. Кучер);

Сонячний промінь плямить дерев'яні постаті пророків і золочені ґрати кафедри (В. Дрозд);

Кафедра ботаніки була у найстаршому корпусі університету (Т. Прохасько);

То почалося в нього після скандалу на кафедрі, де внаслідок підлих інтрижок діда мали звільнити з посади завідувача (Любко Дереш).

3. Посада єпископа, який керує єпархією.

Новий король Владислав, хоч і з великими зусиллями, та вмовив-таки сейм постановити, щоб митрополичі кафедри були рівно поділені між уніатами й православними (А. Кащенко);

Єрусалимський патріарх Феофан посвятив на митрополичу кафедру Іова Борецького (із журн.);

Церковні канони не дозволяють обрання єпископа на ще не звільнену кафедру, простіше кажучи – на живе місце (з газ.).

4. Те саме, що Кафедра́льний собо́р (див. собо́р).

І по перенесенню кафедри до св. Софії Успенська церква звалася кафедрою й була найліпшою парафією в Києві (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кафедра — ка́федра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кафедра — І катедра 1. Головний храм єпархії, у якому богослужіння відправляє єпархіальний єпископ; кафедральний собор; престольний храм; соборний храм; 2. Те саме, що амвон арихиєрейський; 3. Те саме, що трон Словник церковно-обрядової термінології
  3. кафедра — [кафеидра] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. кафедра — -и, ж. 1》 Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. 2》 Об'єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі. || Посада завідувача такого об'єднання викладачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кафедра — Катедра Словник чужослів Павло Штепа
  6. кафедра — ка́федра (грец. καθέδρα, букв. – сидіння, стілець) 1. Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2. У вузах – основна навчально-наукова група, що здійснює навчальну... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кафедра — СТІЛ (вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, горизонтально укріпленої звичайно на чотирьох ніжках, дошки); ПИСЬМО́ВИЙ СТІЛ (з шухлядами); КА́ФЕДРА (вузький високий, з закритими боками — для викладачів, доповідачів, лекторів і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. кафедра — КА́ФЕДРА, и, ж. 1. Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. Він [ректор] подав руку новому вчителеві, супроводив його до.. підвищеної дощаної платформи, на якій стояла.. учительська кафедра (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. кафедра — кафедра (катедра) (лат. < грец. — стілець) 1. Місце для оголошення промов давньогрецькими і давньоримськими ораторами. 2. Багато прикрашене розписами, різьбленням і рельєфами, підвищене місце для проголошення проповіді у християнських храмах. Архітектура і монументальне мистецтво