кафедра

СТІЛ (вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, горизонтально укріпленої звичайно на чотирьох ніжках, дошки); ПИСЬМО́ВИЙ СТІЛ (з шухлядами); КА́ФЕДРА (вузький високий, з закритими боками — для викладачів, доповідачів, лекторів і т. ін.); БЮРО́, КОНТО́РКА (високий, з шухлядами, за яким працюють стоячи); АНАЛО́Й (у церкві — високий з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо). От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Марко Вовчок); О. Артемій.. кинувся до письмового стола, вхопив листок паперу і написав до писаря коротеньку записку (І. Нечуй-Левицький); Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо (Леся Українка); Склавши всі газети на бюро.., ми з дружиною вирядилися у справах (О. Досвітній); Крім круглого стола.. та невеличкої конторки, тут не було меблів (Ю. Смолич). — Пор. па́рта.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кафедра — ка́федра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кафедра — І катедра 1. Головний храм єпархії, у якому богослужіння відправляє єпархіальний єпископ; кафедральний собор; престольний храм; соборний храм; 2. Те саме, що амвон арихиєрейський; 3. Те саме, що трон Словник церковно-обрядової термінології
  3. кафедра — [кафеидра] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. кафедра — -и, ж. 1》 Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. 2》 Об'єднання викладачів, науковців однієї або споріднених дисциплін у вищому навчальному закладі. || Посада завідувача такого об'єднання викладачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кафедра — Катедра Словник чужослів Павло Штепа
  6. кафедра — КА́ФЕДРА, и, ж. 1. Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. Він [ректор] подав руку новому вчителеві, супроводив його до .. підвищеної дощаної платформи, на якій стояла .. учительська кафедра (І. Словник української мови у 20 томах
  7. кафедра — ка́федра (грец. καθέδρα, букв. – сидіння, стілець) 1. Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2. У вузах – основна навчально-наукова група, що здійснює навчальну... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кафедра — КА́ФЕДРА, и, ж. 1. Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця. Він [ректор] подав руку новому вчителеві, супроводив його до.. підвищеної дощаної платформи, на якій стояла.. учительська кафедра (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. кафедра — кафедра (катедра) (лат. < грец. — стілець) 1. Місце для оголошення промов давньогрецькими і давньоримськими ораторами. 2. Багато прикрашене розписами, різьбленням і рельєфами, підвищене місце для проголошення проповіді у християнських храмах. Архітектура і монументальне мистецтво