квапитися
КВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ква́пляться; наказ. сп. ква́пся; недок.
1. Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися.
Не квапся поперед батька в пекло (прислів'я);
– Не надто квапся, не надто й гайся (І. Франко);
Прощалися поспіхом, де як доводилось, нашвидку й рушали, кваплячись, неначе навздогін за долею (О. Довженко);
Кудись квапився, ніби ціле його життя залежало тільки від стрілок годинника (Ірина Вільде);
// з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити.
– А я собі думаю: дай трохи пожартую з паном, щоб не дуже квапився куматись з людьми (І. Нечуй-Левицький);
Старша дочка подоїла вже корову і квапилась тепер нагодувати худобу (Б. Антоненко-Давидович).
2. на кого – що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось.
Уставши, не дуже на тую дулівку квапився [сотник], бо ще нове лихо зовсім його скрутило (Г. Квітка-Основ'яненко);
Хіба мало, та й яких женихів на неї квапилось? (Ганна Барвінок).
○ (1) Не ква́плячись, у знач. присл. – без поспіху, поволі.
Андрій Степанович учить Женчика заряджати маленьку рушничку й, не кваплячись, цілитися (Б. Антоненко-Давидович);
Молодцюватий капітан з акуратно нашитими гарматами на петлицях, не кваплячись, підійшов до партизанів (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- квапитися — ква́питися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- квапитися — Поспішати, хапатися, не гаятися, не баритися, г. спішитися; Р. ласитися, зазіхати. Словник синонімів Караванського
- квапитися — див. спішити Словник синонімів Вусика
- квапитися — [квапиетиес'а] -пл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -апс'а, -аптеис'а Орфоепічний словник української мови
- квапитися — -плюся, -пишся; мн. квапляться; недок. 1》 Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися. || з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. 2》 на кого – що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квапитися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- квапитися — Ква́питися, -плюся, -пишся, -пляться; не ква́пся, не ква́птеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- квапитися — КВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ква́пляться; недок. 1. Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися. Не квапся поперед батька в пекло (Сл. Гр.); — Не надто квапся, не надто й гайся (Фр. Словник української мови в 11 томах
- квапитися — Ква́питися, -плюся, -пишся гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Словник української мови Грінченка