1. Словник української мови у 20 томах

квиснути

КВИ́СНУТИ, ну, неш, недок., розм.

Плакати, видаючи неголосні носові звуки; пхикати.

– Одарочко! Чого се ти? Чого ти квиснеш? (Панас Мирний);

Цілу ніч .. квиснув Лаврик, – ще один зубик прорізувався, – й не довелось Даринці й задрімати як слід (І. Вирган);

Я квиснути не стану, Хоч як не буде боляче мені, – За нашу землю, дорогу й кохану, Я рад прийнять на себе всі вогні (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квиснути — кви́снути дієслово недоконаного виду скиглити діал. Орфографічний словник української мови
  2. квиснути — див. журитися; плакати Словник синонімів Вусика
  3. квиснути — -ну, -неш, недок., діал. Хникати, скиглити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квиснути — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. квиснути — КВИ́СНУТИ, ну, неш, недок., діал. Хникати, скиглити. — Одарочко! Чого се ти? Чого ти квиснеш? (Мирний, І, 1954, 214); Цілу ніч.. квиснув Лаврик,— ще один зубик прорізувався,— й не довелось Даринці й задрімати як слід (Вирган, В розп. літа, 1959, 254). Словник української мови в 11 томах