кераміка
КЕРА́МІКА, и, ж.
1. збірн. Матеріали, що їх одержують внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів і їхніх сполук.
Двигун виходив з ладу. Тому довелось створити нову жаростійку речовину, особливу пористу кераміку. З неї і зроблені камери згоряння двигунів (В. Владко);
Сонце б'є у вікна будинків, де попід самими дахами на оздоблених барвистою керамікою фасадах виноград зелений в'ється (О. Гончар);
Другий поверх був невідомо з чого, бо його облицьовувала важка полив'яна кераміка (В. Шкляр);
Кераміка з'явилася в епоху неоліту (з наук.-попул. літ.).
2. збірн. Гончарні вироби з таких матеріалів.
Каміння всюди поєднувалося з рослинністю. Це такий вічний занепад Риму темних віків – кози, що скубуть усяке зілля на уламках кераміки (Ю. Андрухович);
На берегах Норині і Уборті знайдено .. поселення культури шнурової кераміки бронзового віку (Т. Прохасько);
Квіти ніколи не мовчали й не мовчать, як і трипільська кераміка (із журн.);
Перші колекції кераміки та старовинних монет майбутній історик розпочав збирати вже у сім років (із журн.).
3. Гончарне мистецтво.
Особливо розцвіло [українське] народне мистецтво: килимарство, різьбярство, кераміка (І. Цюпа);
У статті розповідається про перспективи розвитку українського гончарства, популяризацію народної кераміки як одного з видів мистецтв (з газ.).
Значення в інших словниках
- кераміка — кера́міка іменник жіночого роду вироби; матеріал; мистецтво Орфографічний словник української мови
- кераміка — -и, ж. 1》 Гончарне виробництво, мистецтво. 2》 збірн. Вироби з глини. 3》 спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кераміка — Гончарство Словник чужослів Павло Штепа
- кераміка — кера́міка (від грец. κεραμική – гончарство) 1. Виготовлення гончарних виробів з природних глин; гончарне мистецтво. 2. Вироби й матеріали, що їх одержують спіканням глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей. Основними технологічними видами К. є теракота, майоліка, фаянс, фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
- кераміка — Вироби з опаленої керамічної маси (подрібнена неорганічна, найчастіше природна сировина — глина, каолін, польовий шпат, кварц); тверда, хіміч. стійка і вогнетривка, діелектрик; різновиди к.: порцеляна, фаянс, кам'яна маса, теракота, майоліка. Універсальний словник-енциклопедія
- кераміка — Кера́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кераміка — КЕРА́МІКА, и, ж. 1. Гончарне виробництво, мистецтво. Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8)... Словник української мови в 11 томах
- кераміка — (грец. — глина) Загальна назва всіх виробів, що виконані з обпаленої глини та з добавками (бісквіт, майоліка, теракота, фарфор, шамот тощо). Архітектура і монументальне мистецтво