1. Словник української мови в 11 томах

кераміка

КЕРА́МІКА, и, ж.

1. Гончарне виробництво, мистецтво.

Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8);

Особливо розцвіло [українське радянське] народне мистецтво: килимарство, різьбярство, кераміка (Цюпа, Україна.., 1960, 116).

2. збірн. Вироби з глини.

Кераміка — вироби з випаленої глини побутових речей (переважно посуду), а також обличкувальних матеріалів стін, підлоги та ін. в архітектурних спорудах (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 39);

Сонце б’є у вікна будинків, де попід самими дахами на оздоблених барвистою керамікою фасадах виноград зелений в’ється (Гончар, II, 1959, 175).

3. спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби.

Вироби з кераміки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кераміка — кера́міка іменник жіночого роду вироби; матеріал; мистецтво Орфографічний словник української мови
  2. кераміка — -и, ж. 1》 Гончарне виробництво, мистецтво. 2》 збірн. Вироби з глини. 3》 спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кераміка — Гончарство Словник чужослів Павло Штепа
  4. кераміка — КЕРА́МІКА, и, ж. 1. збірн. Матеріали, що їх одержують внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів і їхніх сполук. Двигун виходив з ладу. Тому довелось створити нову жаростійку речовину, особливу пористу кераміку. Словник української мови у 20 томах
  5. кераміка — кера́міка (від грец. κεραμική – гончарство) 1. Виготовлення гончарних виробів з природних глин; гончарне мистецтво. 2. Вироби й матеріали, що їх одержують спіканням глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей. Основними технологічними видами К. є теракота, майоліка, фаянс, фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кераміка — Вироби з опаленої керамічної маси (подрібнена неорганічна, найчастіше природна сировина — глина, каолін, польовий шпат, кварц); тверда, хіміч. стійка і вогнетривка, діелектрик; різновиди к.: порцеляна, фаянс, кам'яна маса, теракота, майоліка. Універсальний словник-енциклопедія
  7. кераміка — Кера́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кераміка — (грец. — глина) Загальна назва всіх виробів, що виконані з обпаленої глини та з добавками (бісквіт, майоліка, теракота, фарфор, шамот тощо). Архітектура і монументальне мистецтво