кераміка

(грец. — глина)

Загальна назва всіх виробів, що виконані з обпаленої глини та з добавками (бісквіт, майоліка, теракота, фарфор, шамот тощо).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кераміка — -и, ж. 1》 Гончарне виробництво, мистецтво. 2》 збірн. Вироби з глини. 3》 спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кераміка — КЕРА́МІКА, и, ж. 1. збірн. Матеріали, що їх одержують внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів і їхніх сполук. Двигун виходив з ладу. Тому довелось створити нову жаростійку речовину, особливу пористу кераміку. Словник української мови у 20 томах
  3. кераміка — КЕРА́МІКА, и, ж. 1. Гончарне виробництво, мистецтво. Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8)... Словник української мови в 11 томах
  4. кераміка — Вироби з опаленої керамічної маси (подрібнена неорганічна, найчастіше природна сировина — глина, каолін, польовий шпат, кварц); тверда, хіміч. стійка і вогнетривка, діелектрик; різновиди к.: порцеляна, фаянс, кам'яна маса, теракота, майоліка. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кераміка — кера́міка (від грец. κεραμική – гончарство) 1. Виготовлення гончарних виробів з природних глин; гончарне мистецтво. 2. Вироби й матеріали, що їх одержують спіканням глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей. Основними технологічними видами К. є теракота, майоліка, фаянс, фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кераміка — кера́міка іменник жіночого роду вироби; матеріал; мистецтво Орфографічний словник української мови
  7. кераміка — Гончарство Словник чужослів Павло Штепа
  8. кераміка — Кера́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)