1. Словник української мови у 20 томах

керничка

КЕРНИ́ЧКА, КИРНИ́́ЧКА, и, ж., діал.

Зменш.-пестл. до керни́ця, кирни́ця.

Ой пив би я та водицю. Водиця не чиста: Нападало у кирничку Яворово [яворове] листя (з народної пісні);

Вовкун промив її [рану] водою з поблизької кернички, зав'язав шматкою (І. Франко);

Очі його помутніли, а чоло його подобало на скаламучену керничку при дорозі (В. Стефаник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керничка — керни́чка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. керничка — -и, ж., діал. Зменш. до керниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керничка — КЕРНИ́ЧКА, и, ж., діал. Зменш. до керни́ця. Вовкун промив її [рану] водою з поблизької кернички, зав’язав шматкою (Фр., III, 1950, 27). Словник української мови в 11 томах