1. Словник української мови у 20 томах

керниця

КЕРНИ́ЦЯ, КИРНИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Криниця.

Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (С. Руданський);

На тобі оці білі порошки і йди ти з ними до .. керниці (Г. Хоткевич);

– Семенку, а тепер гарно вмийся, і Катруся, і Марія най вмиються, і побіжи в збанок води начерпнути, але не впадь у керницю, не схиляйся дуже... (В. Стефаник);

Наче у вас на подвір'і кирниці нема, щоб аж до ставка по воду ходити (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керниця — керни́ця іменник жіночого роду криниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. керниця — кирниця, -і, ж., діал. Криниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керниця — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  4. керниця — КЕРНИ́ЦЯ, КИРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Криниця. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (Рудан., Тв., 1956, 77). Словник української мови в 11 томах