керниця

керни́ця

іменник жіночого роду

криниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керниця — кирниця, -і, ж., діал. Криниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. керниця — КЕРНИ́ЦЯ, КИРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Криниця. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (С. Руданський); На тобі оці білі порошки і йди ти з ними до .. керниці (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. керниця — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  4. керниця — КЕРНИ́ЦЯ, КИРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Криниця. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (Рудан., Тв., 1956, 77). Словник української мови в 11 томах