керничка

керни́чка

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керничка — -и, ж., діал. Зменш. до керниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. керничка — КЕРНИ́ЧКА, КИРНИ́́ЧКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до керни́ця, кирни́ця. Ой пив би я та водицю. Водиця не чиста: Нападало у кирничку Яворово [яворове] листя (з народної пісні); Вовкун промив її [рану] водою з поблизької кернички, зав'язав шматкою (І. Словник української мови у 20 томах
  3. керничка — КЕРНИ́ЧКА, и, ж., діал. Зменш. до керни́ця. Вовкун промив її [рану] водою з поблизької кернички, зав’язав шматкою (Фр., III, 1950, 27). Словник української мови в 11 томах