1. Словник української мови у 20 томах

кидком

КИДКО́М, присл.

Швидко кидаючись або швидко кидаючи.

Єдиний рятунок для них [оточених] в цю мить – кинутись кидком саме вперед (О. Гончар);

Не нападав, а підходив. Чому ж підходив? А як саме підходив? Крадькома чи кидком? (В. Фіялко);

Юнак миттєво оцінив всю складність ситуації – кидком випередив усіх (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кидком — кидко́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кидком — присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кидком — КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́ розм., НАВКИ́ДЬ (НАВКИДЯ́) діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить — кинутись кидком саме вперед (О. Словник синонімів української мови
  4. кидком — КИДКО́М, присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи. Єдиний рятунок для них [оточених] в цю мить — кинутись кидком саме вперед (Гончар, Новели, 1954, 17). Словник української мови в 11 томах