кисличний

КИСЛИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до кисли́ця.

Кисличні саджанці посадили вздовж крутосхилу (із журн.);

// Зробл. із кислиці.

Особливо цінувалося в молотильників кисличне ціпилно, що було тривке і не боялося ані вологи, ані прямих сонячних променів (з наук.-попул. літ.);

// Характерний для кислиці.

Кисличний смак узвару нагадував смак недостиглих плодів, але в чомусь був зовсім іншим – духмяність і терпкість водночас (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кисличний — кисли́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кисличний — -а, -е. Прикм. до кислиця. Кисличний смак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кисличний — КИСЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до кисли́ця. Кисличний смак. Словник української мови в 11 томах