кисличний
КИСЛИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до кисли́ця.
Кисличні саджанці посадили вздовж крутосхилу (із журн.);
// Зробл. із кислиці.
Особливо цінувалося в молотильників кисличне ціпилно, що було тривке і не боялося ані вологи, ані прямих сонячних променів (з наук.-попул. літ.);
// Характерний для кислиці.
Кисличний смак узвару нагадував смак недостиглих плодів, але в чомусь був зовсім іншим – духмяність і терпкість водночас (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me