1. Словник української мови у 20 томах

клеймувальний

КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Признач. для клеймування.

Ступінь нагрівання клеймувальної головки повинен регулюватися автоматично (з навч. літ.);

На хутряних комірах, пластинах, манжетах маркування наносять спеціальною клеймувальною фарбою (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймувальний — клеймува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клеймувальний — -а, -е, спец. Признач. для клеймування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клеймувальний — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для клеймування. Встановлення клеймувальної машини вивільнило велику групу робітників (Наука.., 6, 1956, 16). Словник української мови в 11 томах