клеймований
КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до клеймува́ти.
Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (М. Стельмах);
М'ясо повинне бути клеймоване, доброякісне, оброблене відповідно до технології (з мови документів);
Ювелірні вироби, клеймовані в золотниковій системі, зустрічаються в наш час і ціняться як антикварні (із журн.);
// клеймо́вано, безос. пред.
Пісну свинину було клеймовано ромбоподібним клеймом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеймований — клеймо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- клеймований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати. 2》 у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеймований — Таврований, затаврований, натаврований, ставрований, утаврований Словник чужослів Павло Штепа
- клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до клеймува́ти. 2. у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Стельмах, На.. землі, 1949, 128); Клеймовані товари. Словник української мови в 11 томах