1. Словник української мови в 11 томах

клеймований

КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до клеймува́ти.

2. у знач. прикм. Який має на собі клеймо.

Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Стельмах, На.. землі, 1949, 128);

Клеймовані товари.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймований — клеймо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. клеймований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати. 2》 у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клеймований — Таврований, затаврований, натаврований, ставрований, утаврований Словник чужослів Павло Штепа
  4. клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до клеймува́ти. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (М. Стельмах); М'ясо повинне бути клеймоване, доброякісне, оброблене відповідно до технології (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах