клеймований
клеймо́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати.
2》 у знач. прикм. Який має на собі клеймо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеймований — клеймо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- клеймований — Таврований, затаврований, натаврований, ставрований, утаврований Словник чужослів Павло Штепа
- клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до клеймува́ти. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (М. Стельмах); М'ясо повинне бути клеймоване, доброякісне, оброблене відповідно до технології (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах
- клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до клеймува́ти. 2. у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Стельмах, На.. землі, 1949, 128); Клеймовані товари. Словник української мови в 11 томах