клинолистий
КЛИНОЛИ́СТИЙ, а, е.
1. Що має листя, яке формою нагадує клин (у 2 знач.).
Глід клинолистий названий за суттєвими морфологічними особливостями рослини (з наук. літ.).
2. у знач. ім. клиноли́сті, тих, мн. Родина вимерлих трав'янистих і деревних рослин із характерними, почленованими на вузли і меживузля стеблами, що мають у вузлах кільця дрібних, часто редукованих листків.
Вважають, що клинолисті росли у болотистих лісах і довжина їх пагонів не перевищувала кілька метрів при діаметрі 0,1–0,5 см (з наук. літ.);
На воді клинолисті трималися довгими розгалуженими стеблами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me