клинолистий

КЛИНОЛИ́СТИЙ, а, е.

1. Що має листя, яке формою нагадує клин (у 2 знач.).

Глід клинолистий названий за суттєвими морфологічними особливостями рослини (з наук. літ.).

2. у знач. ім. клиноли́сті, тих, мн. Родина вимерлих трав'янистих і деревних рослин із характерними, почленованими на вузли і меживузля стеблами, що мають у вузлах кільця дрібних, часто редукованих листків.

Вважають, що клинолисті росли у болотистих лісах і довжина їх пагонів не перевищувала кілька метрів при діаметрі 0,1–0,5 см (з наук. літ.);

На воді клинолисті трималися довгими розгалуженими стеблами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me