1. Словник української мови у 20 томах

клич

КЛИЧ, у, ч., уроч.

1. Заклик до чого-небудь; поклик.

О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (М. Рильський);

Так само він використовував всі інші кличі й гасла доби. Тими кличами й гаслами було посписуване й пообліплюване все навколо (І. Багряний);

Клич був звучний, та нічого, крім хвилевої бадьорості, людям не давав (Р. Іваничук);

* У порівн. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який... (Марко Вовчок);

// Гукання, кликання.

– Ходіть-но сюди, – махнув косарям. На клич Семена збіглись люди (І. Цюпа);

* Образно. Іду на клич гудків, На шахту поспішаю (Г. Бойко);

Відкликався душею знову на кожний клич, на кожний подув цього життя (М. Грушевський).

2. Крик деяких птахів (перев. журавлів).

Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів (І. Муратов);

Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич (Н. Забіла);

Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клич — клич іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клич — -у, ч., уроч. 1》 Заклик до чого-небудь; поклик. || Гукання, кликання. 2》 Крик деяких птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клич — клич пароль (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. клич — ЗА́КЛИК (висловлена у формі звертання ідея, політична вимога, завдання), ВІДО́ЗВА, ГА́СЛО, ЛО́ЗУНГ, ПО́КЛИК, КЛИЧ уроч., ПО́КРИК рідко. Козаки почали вже занепадати духом. Та ось до них у табір прийшла незнайома жінка — козачка. Словник синонімів української мови
  5. клич — КЛИЧ, у, ч., уроч. 1. Заклик до чого-небудь; поклик. О, недаремно тут лунав до бою клич. Кипіла кров на ранах! (Рильський, II, 1960, 40); *У порівн. Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який… (Вовчок, І, 1955, 355); // Гукання, кликання. Словник української мови в 11 томах
  6. клич — Клич, -ча м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. Макс. (1849). 75. Словник української мови Грінченка