клокичковий
КЛОКИ́ЧКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до клоки́чка¹.
Клокичкові гілки мають жовто-буре забарвлення (з наук.-попул. літ.);
У кулінарії часто використовують клокичкові бутони, які у квашеному вигляді додають до салатів (з навч. літ.).
2. у знач. ім. клоки́чкові, вих, мн. Родина чагарників і невеликих дерев до 5 м заввишки, поширених перев. у Північній півкулі.
Клокичкові мають продовгуваті суцвіття білого кольору (з наук. літ.);
Завдяки декоративній цінності клокичкові часто культивують у садах, парках і лісосмугах (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me