1. Словник української мови у 20 томах

клокнути

КЛО́КНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до кло́кати.

Клокнула [Мотря] язиком і лукаво прищулила око (С. Васильченко);

Провалився мох, що виростив незабудки, провалились і незабудки, масно клокнула чорна, мов дьоготь, прогноїна і жадібно почала всмоктувати жандарма (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клокнути — кло́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. клокнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до клокати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клокнути — КЛО́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до кло́кати. Клокнула [Мотря] язиком і лукаво прищулила око (Вас., II, 1959, 268). Словник української мови в 11 томах