клон

КЛОН, у, ч.

1. біол. Сукупність клітин чи особин, що походять від спільного предка нестатевим розмноженням або нестатевим поділом клітин.

Сорти жимолості їстівної можна розмножувати різними способами, однак технологія кореневласного розмноження, створюючи генетично однорідні клони, прискорює вирощування саджанців, збільшує вихід садівного матеріалу високої якості (з наук. літ.);

Завдяки успіхам у генній інженерії клоном може бути як окрема клітина, так і багатоклітинний організм (з наук.-попул. літ.);

Вівця Доллі – перший у світі клон ссавців, отриманий завдяки пересаджуванню ядра соматичної клітини в цитоплазму яйцеклітини (із журн.);

У Великій Британії вже дозволено клонувати людські ембріони, так що можна буде замовити клон (Л. Костенко).

2. інформ. Апаратна або програмна система чи структуровані дані, отримані повним копіюванням іншої системи.

Сучасні можливості програмування дозволяють створювати клони не лише певних програм, а й онлайн-сервісів (з наук. літ.);

Створені клони жорстких дисків чи інших накопичувачів значно спрощують процес резервного копіювання даних, забезпечуюють їх повноту й структурованість, за необхідності дають змогу легко відновити втрачену інформацію (з наук.-попул. літ.);

Клон вважається легальним, якщо він створений за документацією оригіналу та з офіційного дозволу власника авторських прав певного програмного забезпечення (з навч. літ.).

3. перен. Про однакові або дуже схожі між собою предмети.

Китайські клони смартфонів за зовнішніми параметрами важко відрізнити від оригінальних апаратів, однак програмне забезпечення та технічні показники залишають бажати кращого (із журн.);

Автомобільні клони, які в більшості випадків є майже повними копіями оригінальних моделей, завдяки привабливій ціні створюють неабияку конкуренцію світовим виробникам автомобілів (з газ.).