клокнути
КЛО́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до кло́кати.
Клокнула [Мотря] язиком і лукаво прищулила око (Вас., II, 1959, 268).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клокнути — кло́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- клокнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до клокати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клокнути — КЛО́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до кло́кати. Клокнула [Мотря] язиком і лукаво прищулила око (С. Васильченко); Провалився мох, що виростив незабудки, провалились і незабудки, масно клокнула чорна, мов дьоготь, прогноїна і жадібно почала всмоктувати жандарма (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах