клюнути
КЛЮ́НУТИ, ну, неш, док.
1. кого, що і без прям. дод. Однокр. до клюва́ти 1, 2.
Спершу птах одверта од неї дзьоба, тоді клюнув раз, удруге – і за хвилю ложка була вже порожня (Григір Тютюнник);
Орля намагалося стрепенутись і клюнути хлопця своїм дзьобом (М. Трублаїні);
Дивлюсь – чорний ворон. Клюнув дзьобом у золоті ґрати і обернувся на чорного кота (В. Нестайко).
2. чим, перен., розм. Упасти, вдарившись головою, передньою частиною і т. ін.
Низенький партизан у шинельчині осів на місці, клюнув головою у сніг (Григорій Тютюнник);
Стрепет клюнув дзьобом донизу і грудкою впав додолу (В. Малик);
Як клюнули в землю передками, так і згоріли машини (В. Логвиненко).
3. на що і без дод. Однокр. до клюва́ти 4.
Та ось клюнула рибка! Витяг її Данилко (М. Коцюбинський);
Іноді клюне рибина і вмить відійде (В. Барка);
Вона [риба] неодмінно упіймається, бо вважатиме за честь клюнути на таку мастирку на таких снастях... (В. Чемерис).
4. на що, перен., розм. Однокр. до клюва́ти 5.
На вигадку Салогана, може, й клюне з пару лісовиків, і як би добре було, щоб усе влагодилось без нових судів (М. Стельмах);
Як і передбачав хитрий комишанець, комісія справді клюнула на його наживку, повеселішала (О. Гончар);
Гена картав себе за те, що клюнув на Максимову ідею і прийшов сюди (Г. Усач);
Сергій клюнув на гачок, явно закинутий лікарем у його бік (І. Білик);
Ми картали себе за те, що повірили шахраю, клюнули на обіцянки (з газ.).
◇ (1) [Й] ку́рці ні́де клю́нути:
а) дуже тісно, мало місця.
Майдан ввесь заставлений возами, так, що й курці ніде клюнути (І. Нечуй-Левицький);
Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка);
б) немає вільного або чистого місця від чого-небудь.
– Панічко.., не женіть тільки Мар'ї з двору .. – Та що ж там з нею? – Збита вся – курці ніде клюнути! (Панас Мирний);
в) дуже багато.
– Приходимо в Зіньків, а там війська – курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник);
Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (з газ.);
г) дуже мало.
Дочка гроші узяла, а матері сказала: йдіть жити в Бобрицю, до братової, у мене і так ніде курці клюнути (В. Діброва);
Землі біля хати – курці ніде клюнути (з газ.);
(2) Клю́нути на прима́нку – піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами.
– Це був тонко прорахований хiд .. Хлопцi клюнули на приманку й вирiшили пограти з вами (О. Авраменко, В. Авраменко);
(3) Клю́нути но́сом у що – упасти обличчям вниз.
Як пихоне [Галя] його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний);
– Прицілився я – бабах! З одного пострілу поклав усіх п'ятьох. Клюнули фашисти у сніг носом усі підряд (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- клюнути — клю́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- клюнути — -не, док., перех. і неперех. Однокр. до клювати 1), 2), 4). Клюнути носом — упасти, вдарившись носом. Ніде курці клюнути — дуже тісно де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клюнути — (й) ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею?... Фразеологічний словник української мови
- клюнути — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
- клюнути — КЛЮ́НУТИ, не, док., перех. і неперех. Однокр. до клюва́ти 1, 2, 4. Орля намагалося стрепенутись і клюнути хлопця своїм дзьобом (Трубл., Мандр., 1938, 92); Та ось клюнула рибка! Витяг її Данилко (Коцюб., І, 1955, 470). Словник української мови в 11 томах