1. Словник української мови у 20 томах

ключечка

КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до клю́чка 1–3, 5.

Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (П. Чубинський);

Для онучат були на стінах ключечки, щоб самі шубки і шапочки вішали (з мемуарної літ.);

Біля стільця стояла бабусина ключечка, з якою, здавалося, вона не розлучалася вже скільки років (із журн.);

І те тільки, щоб жило, котре має сили вхопитися ключечками із землі і дати пагінці, і листочки, і стручечки... (Т. Осьмачка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ключечка — клю́чечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клю́чечки Орфографічний словник української мови
  2. ключечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ключка 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ключечка — КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клю́чка 1 — 3. Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (Чуб., V, 1874, 813). Словник української мови в 11 томах
  4. ключечка — Ключечка, -ки ж. ум. оп. ключка. Словник української мови Грінченка