клятвопорушниця
КЛЯТВОПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж.
Жін. до клятвопору́шник.
Ніколи Марія не була клятвопорушницею, докладала усіх зусиль і виконувала обіцяне (із журн.);
Зовсім необґрунтовано Наталка обізвала клятвопорушницею найкращу подругу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клятвопорушниця — клятвопору́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клятвопорушниця — -і. Жін. до клятвопорушник. Великий тлумачний словник сучасної мови