кліщі
КЛІ́ЩІ, ів, мн.
1. Металевий інструмент у формі щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання і т. ін. чого-небудь (перев. розпеченого металу).
Унизу вештаються люди. Одні – з довгими кочергами, другі – в рукавицях, з кліщами (Ю. Яновський);
Помовчав [коваль], поправляючи великими кліщами сизо-червоний шматок заліза в горні (Є. Доломан);
Знайдено кілька бочок пороху. Кілька якорів. Кусків заліза. Сокир, кайданів, .. кліщів, молотів, вітрил, канатів та дроту... (Г. Колісник);
* Образно. Кліщі, що стиснули серце, відпустили, і я отямився (Олесь Досвітній);
* У порівн. Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (М. Коцюбинський).
2. Розташування військ для охоплення, оточення супротивника з боків.
Сторожа знайшла сліди печенігів, розтягнувшись широким півколом, воїнство посувалось у полі, щоб замкнути кліщі над порогами (С. Скляренко);
Лісова армія народних месників потрапила в кліщі і зараз важко відходила з боєм, прориваючи вогняне кільце ворожого оточення (Ю. Покальчук).
3. розм. Клішні.
Стала Лисичка .. поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст (І. Франко);
* У порівн. Великі Семенові руки, мов кліщі рака, надаремно шукали, за що б схопитись (М. Коцюбинський).
4. спец. Дерев'яний овал у хомуті.
Там такий кінь, що колінцями кліщі достає (Сл. Б. Грінченка);
Хомут перевертають кліщами вгору, розправляють шлею й одягають хомут через голову на шию коня (з навч. літ.).
◇ Бра́ти / взя́ти в клі́щі див. бра́ти;
(1) Зімкну́лися (замкну́лися) клі́щі – завершилося повне оточення супротивника.
Долітала безладна луна канонади від недалекого Чопу, але це було вже конання смертельно пораненого звіра – там зімкнулися кліщі ще одного оточення (С. Скляренко);
Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами. Ми несли на плечах своїх поранених товаришів, падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- кліщі — клі́щі множинний іменник інструмент Орфографічний словник української мови
- кліщі — див. щипці Словник синонімів Вусика
- кліщі — [кл’ішч'і] -шч'іў Орфоепічний словник української мови
- кліщі — -ів, мн. 1》 Металевий інструмент у вигляді щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання тощо розпеченого металу й т. ін. Тримати в кліщах кого — примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни, обмежувати чиюсь свободу дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліщі — Без кліщів гарячого заліза не візьмеш. Бо попечеш руки і не вдержиш. Як ти не коваль, то й кліщі не погань. Коли не знаєш діла, то й не берись до нього. На те коваль держить кліщі, аби в руки не пекло. До небезпечного діла, треба добирати способу, аби не потерпіти. Приповідки або українсько-народня філософія
- кліщі — Ряд комах класу павукоподібних ряду членистоногих безхребетних; бл. 20 тис. видів, довж. переважно бл. 1 мм; багато паразитів, як-от: к. павутинні, к. свербуни, а також хижаки (водяні к.), рослиноїдні (короїди) та небезпечні переносники інфекційних захворювань (іксодові к.). Універсальний словник-енциклопедія
- кліщі — трима́ти в клі́щах кого. Примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни; обмежувати чиюсь свободу дій. Тримав він (панський управитель) цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- кліщі — КЛІШНЯ́ (КЛЕ́ШНЯ́) (кінцівка рака та ракоподібних), КЛІ́ЩІ мн. розм. То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (М. Номис); Великий, зеленаво-сірий краб відчайно ворушив у повітрі клешнями (О. Словник синонімів української мови
- кліщі — Клі́щі́, клі́щі́в, клі́ща́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кліщі — КЛІ́ЩІ, ів, мн. 1. Металевий інструмент у вигляді щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання тощо розпеченого металу й т. ін. Словник української мови в 11 томах
- кліщі — Оборонна споруда, яка розташовувалася перед куртиною фортеці і виступала вперед двома гострими кутами, що дозволяло вести перехресний вогонь. Архітектура і монументальне мистецтво