кліщі
КЛІ́ЩІ, ів, мн.
1. Металевий інструмент у вигляді щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання тощо розпеченого металу й т. ін.
На те коваль кліщі держить, Щоб у руки не попекло (Номис, 1864, № 5854);
Кліщі застосовують при куванні металу, щоб тримати та перевертати заготовки (Слюс. справа, 1957, 38);
*Образно. Кліщі, що стиснули серце, відпустили, і я отямився (Досв., Вибр., 1959, 70);
*У порівн. Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб., II, 1955, 91).
◊ Трима́ти в клі́щах кого — примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни, обмежувати чиюсь свободу дій.
Тримав він [панський управитель] цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив (Фр., II, 1950, 104).
2. Розташування військ для охоплення супротивника з боків.
Потрапити в кліщі ворога.
◊ Бра́ти (взя́ти) в клі́щі кого — охоплювати з боків супротивника.
Тікає ворог. Здоганяти його не можна — все горить; Як і раніш — у кліщі брати І в «казані» його громить (Гірник, Друзі.., 1953, 91);
Зімкну́лися клі́щі — завершено повне оточення супротивника.
Долітала безладна луна канонади від недалекого Чопу, але це було вже конання смертельно пораненого звіра — там зімкнулися кліщі ще одного оточення (Скл., Карпати. II, 1954, 405).
3. розм. Клішні (рака).
Стала Лисичка.. поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст (Фр., IV, 1950, 58);
*У порівн. Великі Семенові руки, мов кліщі рака, надаремно шукали, за що б схопитись (Коцюб., II, 1955, 101).
4. спец. Дерев’яний овал у хомуті.
Там такий кінь, що колінцями кліщі достає (Сл. Гр.);
Часто з коріння і стовбура.. заготовляють полози для саней, роблять кліщі для хомутів (Стол.-буд. справа, 1957, 9).
Значення в інших словниках
- кліщі — клі́щі множинний іменник інструмент Орфографічний словник української мови
- кліщі — див. щипці Словник синонімів Вусика
- кліщі — [кл’ішч'і] -шч'іў Орфоепічний словник української мови
- кліщі — -ів, мн. 1》 Металевий інструмент у вигляді щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання тощо розпеченого металу й т. ін. Тримати в кліщах кого — примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни, обмежувати чиюсь свободу дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліщі — КЛІ́ЩІ, ів, мн. 1. Металевий інструмент у формі щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання і т. ін. чого-небудь (перев. розпеченого металу). Унизу вештаються люди. Одні – з довгими кочергами, другі – в рукавицях, з кліщами (Ю. Словник української мови у 20 томах
- кліщі — Без кліщів гарячого заліза не візьмеш. Бо попечеш руки і не вдержиш. Як ти не коваль, то й кліщі не погань. Коли не знаєш діла, то й не берись до нього. На те коваль держить кліщі, аби в руки не пекло. До небезпечного діла, треба добирати способу, аби не потерпіти. Приповідки або українсько-народня філософія
- кліщі — Ряд комах класу павукоподібних ряду членистоногих безхребетних; бл. 20 тис. видів, довж. переважно бл. 1 мм; багато паразитів, як-от: к. павутинні, к. свербуни, а також хижаки (водяні к.), рослиноїдні (короїди) та небезпечні переносники інфекційних захворювань (іксодові к.). Універсальний словник-енциклопедія
- кліщі — трима́ти в клі́щах кого. Примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни; обмежувати чиюсь свободу дій. Тримав він (панський управитель) цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- кліщі — КЛІШНЯ́ (КЛЕ́ШНЯ́) (кінцівка рака та ракоподібних), КЛІ́ЩІ мн. розм. То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (М. Номис); Великий, зеленаво-сірий краб відчайно ворушив у повітрі клешнями (О. Словник синонімів української мови
- кліщі — Клі́щі́, клі́щі́в, клі́ща́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кліщі — Оборонна споруда, яка розташовувалася перед куртиною фортеці і виступала вперед двома гострими кутами, що дозволяло вести перехресний вогонь. Архітектура і монументальне мистецтво