кмітливість

КМІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. кмітли́вий.

Якої рішучості, відваги і кмітливості вимагає професія моряка! (І. Багмут);

Спихальський теж полюбив козака і високо оцінив його за розум, хоробрість і кмітливість (В. Малик);

Вчився [Борис] з першого до десятого класу лише на п'ятірки, схоплював шкільну премудрість на льоту, вражаючи вчителів дивовижною інтуїцією та кмітливістю (О. Бердник);

Був він малого зросту, та й літами ще не вийшов, а проте відзначався кмітливістю і тямучістю (Ю. Логвин);

Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (Олесь Досвітній);

Викохані в океанських водах артисти [дельфіни] цілком охоче показують людям своє вміння, красу пластики, поєднану з дивовижною добротою та кмітливістю (О. Гончар).