1. Словник української мови в 11 томах

кмітливість

КМІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. кмітли́вий.

Якої рішучості, відваги і кмітливості вимагає професія моряка! (Багмут, Щасл. день.., 1951, 7);

Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез’ясовану кмітливість і волю (Досв., Вибр., 1959, 386);

Загадка розвивала [в народі] кмітливість і спостережливість (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кмітливість — кмітли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кмітливість — -вості, ж. Властивість за знач. кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кмітливість — КМІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. кмітли́вий. Якої рішучості, відваги і кмітливості вимагає професія моряка! (І. Багмут); Спихальський теж полюбив козака і високо оцінив його за розум, хоробрість і кмітливість (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кмітливість — Кме[і]тли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)