1. Словник української мови в 11 томах

кмітливий

КМІТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (Коп., Лейтенанти, 1947, 43);

Сіроока циганка була розумна й кмітлива (Жур., Звич. турботи, 1960, 195);

Кмітливої голови й руки слухають (Донч., Шахта.., 1949, 47);

// Який виражає тямущість.

Кмітливий погляд;

//Розумний.

Той чоловік, сповнений простоти, розв’язував надто складні питання, давав напредиво кмітливі поради (Досв., Вибр., 1959, 327).

2. рідко. Те саме, що спостере́жливий.

В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очки й вже примітили ті латки (Н.-Лев., IV, 1956, 321);

Життя йде своїм порядком, але Дарчине кмітливе око помічає, що не все гаразд у цьому порядку (Вільде, Повнол. діти, 1960, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кмітливий — (здатен добре і швидко міркувати) тямущий, метикуватий, розумний, (легко знаходить вихід) меткий. Словник синонімів Полюги
  2. кмітливий — кмітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кмітливий — Метикуватий, метикований, тямовитий, тямущий, покмітливий, бистрий на розум, г. штудерний, п! БЕРУЧКИЙ; ім. КМІТЛИВІСТЬ, бистрий розум і п. ф. від кмітливий. Словник синонімів Караванського
  4. кмітливий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. кмітливий — -а, -е. 1》 Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. || Який виражає тямущість. Кмітливий погляд. || Розумний. 2》 рідко. Те саме, що спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кмітливий — КМІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. Кмітливої голови й руки слухають (О. Донченко); Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (О. Словник української мови у 20 томах
  7. кмітливий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  8. кмітливий — Кметли́вий і кмітли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)