1. Словник української мови у 20 томах

книжно

КНИ́ЖНО.

Присл. до кни́жний.

Ні, виходить сухо, педантично, книжно... Лілея моя, здається, я на сей раз втеряла всякий дар слова (Леся Українка);

– Вдумайся сам, вдумайся не книжно, не з висоти політичних програм і переконань чи покликів громадських, а по-людському, стоячи обома ногами на цій грішній землі (М. Сиротюк);

Кметь хвилювався, це було видно з його невсидливості, говорив дещо книжно (М. Олійник);

Ми звикли мислити про подружнє життя книжно: жінка – це товариш по духу, соратник (В. Рубан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книжно — кни́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. книжно — Присл. до книжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книжно — КНИ́ЖНО. Присл. до кни́жний. Ні, виходить сухо, педантично, книжно… Лілея моя, здається, я на сей раз втеряла [втратила] всякий дар слова (Л. Укр., V, 1956,345). Словник української мови в 11 томах