кобзарство

КОБЗА́РСТВО, а, с.

Мистецтво кобзарів (у 1 знач.); кобзарювання.

Історія кобзарства переживала різні етапи свого розвитку: наростання, розквіт і занепад (П. Тичина);

Кобзарство як соціокультурний феномен є не тільки явищем національної культури, але займає особливе місце серед історико-культурних типів європейської культури (з наук. літ.);

– Кобзарство сьогодні аж ніяк не архаїчне. Так, ми зберігаємо традиції, але співаємо не лише про минуле, а й про сьогодення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобзарство — кобза́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кобзарство — -а, с. Мистецтво кобзарів; кобзарювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобзарство — Кобза́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кобзарство — КОБЗА́РСТВО, а, с. Мистецтво кобзарів; кобзарювання. Велика заслуга у вивченні кобзарства [на Україні] належить відомим фольклористам професорам Ф. М. Колессі та К. В. Квітці (Нар. тв. та етн.. 3, 1957. Словник української мови в 11 томах
  5. кобзарство — Кобзарство, -ва с. соб. Кобзари. К. Кр. 112. Словник української мови Грінченка