кобзарство
КОБЗА́РСТВО, а, с.
Мистецтво кобзарів (у 1 знач.); кобзарювання.
Історія кобзарства переживала різні етапи свого розвитку: наростання, розквіт і занепад (П. Тичина);
Кобзарство як соціокультурний феномен є не тільки явищем національної культури, але займає особливе місце серед історико-культурних типів європейської культури (з наук. літ.);
– Кобзарство сьогодні аж ніяк не архаїчне. Так, ми зберігаємо традиції, але співаємо не лише про минуле, а й про сьогодення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобзарство — кобза́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кобзарство — -а, с. Мистецтво кобзарів; кобзарювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобзарство — Кобза́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кобзарство — КОБЗА́РСТВО, а, с. Мистецтво кобзарів; кобзарювання. Велика заслуга у вивченні кобзарства [на Україні] належить відомим фольклористам професорам Ф. М. Колессі та К. В. Квітці (Нар. тв. та етн.. 3, 1957. Словник української мови в 11 томах
- кобзарство — Кобзарство, -ва с. соб. Кобзари. К. Кр. 112. Словник української мови Грінченка