ковбик
КО́ВБИК, а, ч., діал.
1. Шлунок.
Зганьбив його та тоді знов поклонився і пішов... Доки він схаменувся гукати на людей, я вже геть за брамою був... “Гукай! – думаю собі. – Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш” (О. Кониський).
2. Сальтисон.
На столах стояла у великих мальованих тарілках страва; два ковбики в мисках лежали ще не початі (Г. Косинка);
Вельми йому смакували козацькі страви – холодці та ковбаси, вареники та ковбики, гречані та пшеничні галушки, тушкована з бараниною капуста, локшина і пундики (Ю. Мушкетик);
* У порівн. – В'яжи його, пся крев! – вилетів наперед Боніфаціуш, і потилиця його стала червоною, як свіжо набитий ковбик (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбик — ко́вбик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- ковбик — -а, ч., діал. 1》 Шлунок. 2》 Сальтисон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковбик — САЛЬТИСО́Н (страва з начиненого свинячого шлунка), КЕНДЮХ, САЛЬЦЕСОН розм., КО́ВБИК діал. Під стелею звисали рожева шинка й домашні ковбаси, копчена порібрина, сальтисони (В. Кучер); Прийшов до Пилипа.., а там кендюха вже поїли (Остап Вишня). Словник синонімів української мови
- ковбик — КО́ВБИК, а, ч., діал. 1. Шлунок. 2. Сальтисон. На столах стояла у великих мальованих тарілках страва; два ковбики в мисках лежали ще не початі (Кос., Новели, 1962, 92); *У порівн. — В’яжи його, пся крев!... Словник української мови в 11 томах