коверзун
КОВЕРЗУ́Н, а́, ч., розм.
Те саме, що вереду́н; капризун, комиза (у 2 знач.).
Поет описує типове життя селянки: “Буде бити тебе чоловік-коверзун І свекруха в три погибелі гнути” (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коверзун — коверзу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коверзун — див. вередливий Словник синонімів Вусика
- коверзун — -а, ч. Той, хто коверзує; вередун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коверзун — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Словник синонімів української мови
- коверзун — Коверзу́н, -на́ (вередій); -зуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)