ковтальний
КОВТА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до ковтання, пов'язаний з ним.
Хижий її дзьоб на ходу схопив з полиці блискучу пробірку .. Уздовж довгої шиї страхіття пройшла хвиля ковтального руху, немов під сухою шкірою перекотився великий жмут (В. Владко);
Дитина народжується тільки з невеликим комплексом безумовних рефлексів, серед яких основними є смоктальний, ковтальний, захисний та хапальний (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковтальний — ковта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ковтальний — -а, -е. Стос. до ковтання, пов'язаний з ним. Ковтальні шуми — звуки, що прослуховуються при аускультації стравоходу або кардіальної частини шлунка після проковтування їжі або води. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковтальний — КОВТА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ковтання, пов’язаний з ним. Як тільки їжа потрапляє в глотку, вона подразнює нервові закінчення; збудження, яке в них виникло, передається в ковтальний центр (Метод, викл. анат.., 1955, 133). Словник української мови в 11 томах