1. Словник української мови в 11 томах

ковтальний

КОВТА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ковтання, пов’язаний з ним.

Як тільки їжа потрапляє в глотку, вона подразнює нервові закінчення; збудження, яке в них виникло, передається в ковтальний центр (Метод, викл. анат.., 1955, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковтальний — ковта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ковтальний — -а, -е. Стос. до ковтання, пов'язаний з ним. Ковтальні шуми — звуки, що прослуховуються при аускультації стравоходу або кардіальної частини шлунка після проковтування їжі або води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковтальний — КОВТА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ковтання, пов'язаний з ним. Хижий її дзьоб на ходу схопив з полиці блискучу пробірку .. Уздовж довгої шиї страхіття пройшла хвиля ковтального руху, немов під сухою шкірою перекотився великий жмут (В. Словник української мови у 20 томах