ковтання

КОВТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ковта́ти.

Варивода ковтнув слину, намагаючись цим зрівняти внутрішній тиск на барабанні перетинки вуха з зовнішнім, бо при ковтанні відкриваються проходи в євстахійові труби (М. Трублаїні);

Початок дифтерії часто нагадує ангіну. У разі підвищеної температури, появі болю при ковтанні, головного болю необхідно відразу ж викликати лікаря (із журн.);

Скорочення, а власне ковтання цілих приголосних, особливо в окриках і окликах, зустрічаємо однаково серед гуцулів і на Вкраїні (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковтання — ковта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ковтання — -я, с. Дія за знач. ковтати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання й виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах