ковтання
КОВТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ковта́ти.
Варивода ковтнув слину, намагаючись цим зрівняти внутрішній тиск на барабанні перетинки вуха з зовнішнім, бо при ковтанні відкриваються проходи в євстахійові труби (М. Трублаїні);
Початок дифтерії часто нагадує ангіну. У разі підвищеної температури, появі болю при ковтанні, головного болю необхідно відразу ж викликати лікаря (із журн.);
Скорочення, а власне ковтання цілих приголосних, особливо в окриках і окликах, зустрічаємо однаково серед гуцулів і на Вкраїні (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковтання — ковта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ковтання — -я, с. Дія за знач. ковтати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання й виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах