ковтання

ковта́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковтання — -я, с. Дія за знач. ковтати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. Варивода ковтнув слину, намагаючись цим зрівняти внутрішній тиск на барабанні перетинки вуха з зовнішнім, бо при ковтанні відкриваються проходи в євстахійові труби (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання й виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах