ковтання
ковта́ння
-я, с.
Дія за знач. ковтати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковтання — ковта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. Варивода ковтнув слину, намагаючись цим зрівняти внутрішній тиск на барабанні перетинки вуха з зовнішнім, бо при ковтанні відкриваються проходи в євстахійові труби (М. Словник української мови у 20 томах
- ковтання — КОВТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковта́ти. У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання й виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах