1. Словник української мови у 20 томах

ковтунуватий

КОВТУНУВА́ТИЙ, а, е.

З ковтунами (у 1 знач.).

Коли це біжить собака – такий ковтунуватий, що гидко й глянути (з казки);

Він був собі ковтуноватий [ковтунуватий], .. в космах і пелехатий (І. Котляревський);

Довгий чорний волос на голові розкуйовданий [розкуйовджений], трохи не ковтунуватий, бо Іван розчісував його лиш пальцями (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковтунуватий — ковтунува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ковтунуватий — -а, -е. З ковтунами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковтунуватий — КОВТУНУВА́ТИЙ, а, е. З ковтунами (у 1 знач.). Він був собі ковтуноватий [ковтунуватий], ..в поемах і пелехатий (Котл., І, 1952, 199); Довгий чорний волос на голові розкуйовданий, трохи не ковтунуватий, бо Іван розчісував його лиш пальцями (Март., Тв.,1954, 224). Словник української мови в 11 томах